Текст песни «Пісня Химерного Краю»

Душа обісрана мовчить. Чому?! А ви ж бо, педарюки кляті Не здогадалися, чому?!! Та ж повен рот її гівном!!! Який псалом, яка осанна, Які ще радощі земні Знайдуть в отім багні Брунатнім?! Часом знатнім ЇЇ окрилять, піднесуть?! Стомився. Хоч на мить заснуть. А ти, доношений козаче, У тата й маму крюк свинячий, Чи не набовтався в сечі? Лежиш на крижаній печі Та й мариш любим псевдобратом, Твоєї сраки вірним катом, Чекаєш на тепло, пердло? Стомився… хоч на мить заснуть. Забути все. На мить забуть. Душа обісрана мовчить. Пускає бульки В Космос. Гляньмо за обрій . Рай зупинився на ніч — Став духом Химерного краю . Де вогонь серед краю Грає пухом — Тілом Химерного краю . І долом , і небом Вага Тої сили вогонь. Сік прозорих долонь — То “антонів огонь” Став заміною крови Химерного краю . Але , чуєш ?.. Кроки . Кроки лунають , Стинаючи тишу Химерного краю . І долом , і небом Вага Сили впевненої. Спокій його зору . Кроком Долаючи опір Химерного краю , Сходить він . То є мій син , Він підходить до брами Химерного краю . І нині , і нині Він зійде , наче спокій долин , І , вітаючи небо , Покриє осанною скін. А. Середа 1995р.