Текст песни «Навський Великдень»

Котилась,ген,голова, У голові гарцювався леґінь, В руках у легіня трут і кремінь, Навколо вже палає трава. Над головою — іржавий дзвін, В очах у неї — країна болі, І в тій країні повії волі жнуть Перезрілий полин. Піє в мороці стоголосий птах, Як звіє морок — то сам зітліє І власним тліном міста покриє, Та й спочине в степах. Силою долі, Великоднем, Красно вінчались Біль із Вогнем. Навколо Болі Вінчаної Цвинтарем диким Грають вогні. Котилась голова повз ті вогні. Заблукали вогні та й під самі зорі. І в тому наче веселому горі — Плач світами. Скривдженого дня Не зріє світом вже голова, Не піє птах — нині спочиває. Тліном проміння грає — Світає. Силою долі, Великоднем, Красно вінчались Біль із Вогнем. Навколо Болі В чистому полі — Древньому лоні — Світає. Андрій Середа