Текст песни «Не Поспішай, Душа Моя, Черствіти»

Не поспiшай, душа моя, черствiти, вiд болю та злоби не кам’янiй. Горить земля i витоптано квiти, та корiнцi залишилися в нiй. Не може бути, щоб усе до цурки, щось в глибинi зостанеться, либонь. Адже були татари вже i турки i кров була, i сльози, i вогонь. Осяде пил над мертвою землею, замрiє сонце в курявi й диму. Як я тодi камiнною душею тi благороднi променi сприйму?!! Я знаю, в днi загибелiв безвинних не вимагають милостi бої. Будь мужня, та в глухих своїх глибинах обережи занедбану її. Коли настане мить отого щастя, за котре йдемо в полум’я та дим, як нинi гнiв, ще милiсть нам придасться i скарбом нашим стане головним. Не поспiшай, душа моя, черствiти, вiд болю та злоби не кам’янiй. Горить земля i витоптано квiти, та корiнцi залишилися в нiй.