Текст песни «Фокстрот Льотчик»

Я не знаю як, коли, опинився голий я. Серед стін із кахелю, просто на столі, Люди в білому вбранні, мовчазні мов янголи. Нерухомі постаті стали навкруги. Ой не знаю, мамо, що то за покій? Ой напевно, тату, я вже не живий. Білі янголи мовчать, тільки ближче сунуться, Та очима кліпають, крилами риплять. Той, що самий головний каже: «ВСЕМ ВНИМАНИЕ, БУДЕМ ДЕЛАТЬ ВСКРЫТИЕ ПРЯМО С ГОЛОВЫ.» Ой на кого, мамо, я тебе лишив?! Ой навіщо, тату, ти мене зробив?! Як напився учора, тільки — но згадав. Як у шафі куму роздягав. Як із себе гімнаста вдавав, До гори ногами перилами ходив, Та з балкону прямо у небо злетів. Файно, файно летіти у небі серед ефіру, Летіти просто на місяць, де зорі, мов золоті маячки. Тихо янголи стоять. наточили ножики, Тут як скрикне головний: «ВІН ІЩЕ ЖИВИЙ!» Сполошилися вони, крилами заплескали, Покидали ножики, кляті кажани. Ой, як добре, мамо, сину твій живий, Ой, спасибі, тату, що ти мене зробив! Як напився учора, тільки — но згадав. Як у шафі куму роздягав. Як із себе гімнаста вдавав, До гори ногами перилами ходив, Та з балкону прямо у небо злетів. Файно, файно летіти у небі серед ефіру, Летіти просто на місяць, де зорі, мов золоті маячки.