Текст песни Понад хмарами… — Тартак

Есть перевод Исполнитель: Тартак

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця —
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати — навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище…
Десь там — у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє…
Однак я знаю — на цих порожніх вулицях нічого не шукаю —
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого —
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто — у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати…
Тепер ти маєш щось казати, Катя!
Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
А незабаром вийде сонце — я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
Та поки що не можу зрозуміти я — куди ж…
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти —
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі…
А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше…
Можливо, значно важче…
Ти потерпи… Я потерплю —
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю…
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!
Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

Перевод текста песни Понад хмарами…

Перевод текста песни Понад хмарами… на русский язык может отличаться от официальной версии.

Более облаками звезды парами рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.
Ты знаешь, как я по тебе скучаю.
Я не нахожу себе места -
Выбегаю из дома всю ночь путешествую
По улицам города.
Одинокого, как я, одинокого, как ты.
Города, соединило меня с тобой,
Города, разлучила тебя со мной.
Я хотел бы спросить - зачем?
Но вместо ответа только ветер свищет ...
Где-то там - в безлюдных переулках,
Где только бродячие псы бродят,
Ища убежища,
Ища пищи.
В них в глазах давно ничего не исчезает,
В них нет надежды, им остается бесцветная безнадежность.
Их ничего уже не греет ...
Однако я знаю - на этих пустых улицах ничего не ищу -
Просто бегу сам от себя.
В своем воображении снова иду к тебе,
Потому что хочу совместить две разорванные части
Одного целого -
Нежного и сильного, черного и белого.
Возможно, я смешной,
Возможно, я слишком романтичен,
Такой одинаково знаком и одинаково необычный.
Все просто - в моей душе горит костер!
Но я хочу помолчать ...
Теперь ты что-то говорить, Катя!
Более облаками звезды парами рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.
А вскоре выйдет солнце - я ему обрадуюсь!
Потому что каждый новый день дает мне новую надежду
На то, что ты придешь, приедешь, прилетишь ...
Но пока не могу понять я - куда же ...
Куда мне себя деть до тех пор,
Когда почувствую в уста сладкий ощупь?
Когда утону в сиянии темно-карему бездны?
Когда это будет? Завтра? А может, уже сегодня?
Когда меня в свои объятия заберешь ты -
Меня всего, без остатка, без остатка?
Если позволишь занырнуть в черные волны,
Свое тепло разлить в твоем теле ...
А время идет ... И сколько шагов еще мне сделать надо,
Чтобы ночь прошла, исчезла одиночество
И я таки дошел до тебя?
Догадываюсь, что тебе без меня даже ничем не лучше!
Возможно, немного легче ...
Возможно, труднее ...
Ты потерпи ... Я потерплю -
Недолго уже ждать!
Но я опять умолкаю ...
Теперь ты, Катя, тебе что-то говорить!
Более облаками звезды парами рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.