Текст песни «Нас Розділяють»

Нас розділяють милі доріг нас розділяють холод і сніг нас розділяє вогонь і вода і над безоднею круча крута Очі що бачать лиш сіру імлу вуха що чують прокляття й хулу розум що жив лише маренням про тебе Й ті слова, що кидав я до неба Про долю вони і про волю вони Про звіра що рвався за межі стіни Про світло вони і про день без жалю Про сонце яким я пітьму підпалю Про правду вони і про віру вони Про відгомін серця в дрижанні струни Про спрагу життя і про смерті прихід Про цей жалюгідний обернутий світ Нас розділяють люди і час всі преподобні забили на нас Все розділяють на добре і зле І кару шукають куди хто пошле Що мали на думці усе заберуть Порвуть, пошматують і в попіл зітруть І кинуть на шлях, бо нікому не треба Тих молитов що кидав я до неба За долю за волю за добрії сни За звіра, що рвався за межі стіни За світло і день, що не має жалю За сонце яким я пітьму підпалю За правду і віру, відлигу війни За звуки, що є у дрижанні струни За спрагу життя, за вільний політ За твій поворот в обернутий світ